НАСТУПНИЙ СУПЕРНИК – “НИВА” ТЕРНОПІЛЬ

«НИВА» ТЕРНОПІЛЬ

Команда майстрів у Тернополі з’явилась у 1959 році. Тоді в класі “Б” Чемпіонату СРСР стартував тернопільський “Цукровик”, якого згодом було перейменовано на “Авангард”. Найвдаліший рік для тернополян був 1968, коли “Авангард” здобув звання Чемпіона УРСР. У 1972 році команду перейменували на “Будівельник”, а в 1974 після невдалого сезону, партійним рішенням команду розформували. Десять років команди майстрів у Тернополі не було.

Футбольний клуб “Нива” Тернопіль створено у Підгайцях (Бережанський район, Тернопільська область) у 1978 році. Засновником і першим власником “Ниви” став голова місцевого колгоспу Іван Михайлович Потупа (20 січня 1932 – 11 липня 2011).

У перший рік свого існування підгаєцька “Нива” замінила бережанський “Маяк” у фінальній пульці чемпіонату області. У Підгайцях збудували стадіон на 5000 місць та ввели в експлуатацію будинок зі зручними роздягальнями та службовим приміщенням. У першому сезоні обласної першості “Нива” здобула срібні нагороди.

У 1979 році “Нива” з Підгайців здобула право участі у чемпіонаті України серед колективів фізкультури й посіла друге місце. Крім цього “Нива” виграла Кубок ЦР ДСТ “Колос”.

У 1980 році “Нива” стала першою у чемпіонаті КФК, а у фінальній пульці команда посіла 2-е місце.

У 1981 році “Нива” вдруге поспіль перемогла у чемпіонаті КФК, не зазнавши жодної поразки. Проте і цього року команда стала лише другою у фінальній пульці.

У 1982 році “Нива” перебазувалася до Бережан. Втретє поспіль команда стала переможцем серед колективів фізкультури й цього разу у фінальній пульці бережанцям посміхнулася фортуна і “Нива” здобула бажану путівку до ліги майстрів.

Перший сезон серед команд-майстрів “Нива” завершила на 13-му місці.

У 1984 році бережанська “Нива” вдруге поспіль стала тринадцятою у Другій лізі, вигравши втішний турнір за 13-26 місця.

Покращити свій результат “Ниві” вдалося у наступному сезоні, коли команда переїхала з Бережан до Тернополя. Підопічні Михайла Дунця на першому етапі Другої ліги посіли четверте місце, а у підсумку стали сьомими.

За крок до бронзових медалей “Нива” зупинилася у сезоні 1986 року.

У 1987 році тернополяни таки здобули нагороди — “Нива” стала срібним призером Другої ліги. А у Кубку СРСР команда зупинилася лише на стадії 1/16 фіналу, програвши донецькому “Шахтарю”.

Після успішного сезону 87-го, у 1988 році “Нива” суттєво збавила оберти, фінішувавши лише на 12-ій позиції. Але реабілітувалися футболісти “Ниви” у наступному сезоні, завоювавши бронзові нагороди. Нападник Ігор Яворський у сезоні 1989 року забив 35 голів і став кращим бомбардиром.

Після реорганізації чемпіонату СРСР сезон 1990 року тернопільська “Нива” розпочала у проміжній зоні Другої ліги, де суперниками були клуби з Білорусі, Росії, Молдови, Латвії та Вірменії. У підсумку — четверте місце. На четвертій позиції тернопільські футболісти завершили й сезон 1991 року, хоча тоді перед ними була поставлена задача вибороти путівку у Першу лігу.

З розвалом Радянського союзу, “Нива” отримала право виступати у Вищій лізі незалежного чемпіонату України, де у дебютному сезоні посіла четверте місце у групі Б.

Після цього чемпіонат України перейшов на систему проведення осінь/весна. У сезоні 1992/93 “Ниві” довелося боротися за виживання і це команді вдалося. Тернополяни посіли 14-те місце, з-поміж 16-ти колективів. У цьому ж сезоні “Нива” дійшла до чвертьфіналу національного Кубка.

Сезон 1993/94 по праву можна назвати одним із найуспішніших в історії “Ниви”. Під керівництвом Леоніда Буряка “Нива” завоювала 7-ме місце у Вищій лізі, а кілька гравців нашої команди отримали запрошення в національну та олімпійську збірну України.

Однак, розвинути надалі свій успіх “Ниві” не вдалося. Команду полишив Леонід Буряк, а разом із ним з Тернополя поїхали й кілька кваліфікованих футболістів. Команду очолив Валерій Душков, але завершувала сезон “Нива” під керівництвом граючого тренера Ігоря Яворського. Підсумок сезону 1994/95 — 12 місце у Вищій лізі.

У чемпіонаті 1995/96 тернопільські футболісти теж зірок з неба не хапали, але зберегти прописку в еліті українського футболу змогли — 13-те місце серед 18-ти команд.

У сезоні 1996/97 новим президентом “Ниви” став Володимир Мариновський. На посадах віцепрезидентів почали трудитися Олександр Кривий та Автанділ Мдінарадзе. У тому сезоні “Нива” покорила ще одну вершину — першою перемогла київське “Динамо” зразка Валерія Лобановського. Після цього Валерій Васильович сказав, що “Нива” — краща команда України”. Сезон тернополяни завершили на 9-ій позиції.

А у наступному чемпіонаті “Нива” повторила свій найуспішніший сезон у Вищій лізі, ставши за підсумками чемпіонату 97/98 — сьомою.

Сезон 1998/99 “Нива” розпочала із новим президентом Олександром Кривим та головним тренером — Ігорем Юрченком. Однак, такі зміни не пішли на користь футбольним справам. Команда завершила той сезон на 13-ій позиції.

Фінансові труднощі продовжились у сезоні 1999/00. Це стало причиною того, що “Нива” ледь не втратила прописку у Вищій лізі, фінішувавши лише на 12 місці, але не надовго. В сезоні 2000/01 років посівши останнє місце, “Нива” покидає еліту.

Розчаруванням обернувся і дебютний сезон “Ниви” у чемпіонаті Першої ліги. Надовго у цьому чемпіонаті тернополяни не затрималися. Посівши останнє місце, “Нива” знову понизилася у класі.

Перший рік 2002/03 у Другій лізі “Нива” завершила на 8-му місці, а у сезоні 2003/04 фінішувала 6-ю. Погана гра команди призвела до того, що чемпіонат 2004/05 “Нива” завершила на останньому місці Другої ліги групи А.

Новий етап в історії футбольного клубу “Нива” пов’язаний з ім’ям тернопільського бізнесмена Олега Садовського, який став президентом клубу у надважкий час для клубу. Очолив “Ниву” Юрій Дубровний, який створив у Тернополі боєздатний колектив. Сезон 2005/06 “Нива” завершує на 4-му місці. На такій же позиції команда опиняється за підсумками сезону 2006/07. У липні 2007 року новим президентом “Ниви” стає ще один місцевий бізнесмен Степан Рубай. І вже наступного року “Нива” під керівництвом відомого спеціаліста Юрія Коваля зупиняється за крок до своєї мети — повернення у Першу лігу. “Нива” завершує сезон 2007/08 на другій позиції, програвши боротьбу за підвищення у класі “Княжій” зі Щасливого.

У Першу лігу “Нива” повертається за підсумками сезону 2008/09. До підвищення у класі команду привів тренер Віктор Ряшко. У тому сезоні “Нива” продемонструвала чудовий результат, вигравши групу А Другої ліги. Однак, фінансова криза не дозволила команді закріпитися у Першій лізі надовго. Провівши лише один сезон, “Нива” з тріском знову опустилася у Другу лігу. Сезон 2010/11 у Другій лізі “Нива” завершила на 10-му місці, а сезон 2011/12 — на 12-ій позиції.

Новітня історія “Ниви” пов’язана із новим власником та президентом футбольного клубу Автанділом Мдінарадзе. Саме він у сезоні 2012/13 розпочав амбітний проєкт із повернення клубу в еліту українського футболу. Очолив “Ниву” легендарний футболіст та тренер Ігор Яворський. За підсумками сезону 2012/13 “Нива” зуміла підвищитися у класі й повернутися до Першої ліги. Після повернення у перший дивізіон, “Нива” завершила чемпіонат 2013/14 у середині турнірної таблиці — на 10-му місці. А Ігоря Яворського на тренерському містку замінив його помічник Богдан Самардак.

Взимку 2015-го року у керівництві клубу сталися чергові зміни. Автанділ Мдінарадзе передав його у руки нових власників — українців, які ведуть бізнес у Європі. А новим президентом “Ниви” став Степан Рубай, який раніше очолював клуб. Навесні 2015-го на зміну Богдану Самардаку тренувати “Ниву” прийшов тандем тренерів Роман Толочко – Любомир Вовчук. За підсумками сезону 2014/15 “Нива” зуміла зберегти прописку у Першій лізі, завершивши чемпіонат на 13-ій позиції, та уникнувши перехідних матчів.

Новий сезон 2015/16 команда розпочала невдало. Наслідком цього стало звільнення тренерського штабу на чолі з Романом Толочком, а виконувати обов’язки головного тренера призначили легендарного тернопільського футболіста Петра Бадла. Закінчивши першу частину сезону 2015/16 тернопільська команда знімається із чемпіонату Першої ліги, втрачаючи професійний статус.

Починаючи з весни 2016-го року команда розпочинає виступи у чемпіонаті та Кубку Тернопільщини, а також у чемпіонаті України серед аматорів. Першим головним тренером “Ниви” став Петро Климентійович Бадло, а керівництво клубу заявило про амбіції увійти до професійного футболу у наступному сезоні. Домашньою ареною для команди став затишний стадіон у с. Великі Гаї поблизу Тернополя.

У серпні 2016-го року “Нива” розпочинає виступи у чемпіонаті України з футболу серед аматорів, який вперше проводиться за системою “осінь-весна.

21 червня 2017 року на XXVI Конференції ПФЛ футбольний клуб “Нива” Тернопіль отримав статус професійної команди та був включений до складу Професійної футбольної ліги.

Два сезони команда займала місце у середині турнірної таблиці а у чемпіонаті 2019/20 посіла першу сходинку в групі А й здобула путівку у Першу лігу.

Перший сезон в команди було завдання закріпитись в другому за рангом дивізіоні України, і вона його виконала. Цьогорічний чемпіонат Нива для багатьох розпочала досить вдало, посідаючи після 6-ти турів 4-ту позицію.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ – ТЕРНОПІЛЬ

Історія матчів між майстрівськими командами Хмельницького та Тернополя бере свій початок з далекого 1960 року. У своєму дебютному сезоні хмельничани двічі поступились тернопільському «Авангарду» з однаковим рахунком – 1:2 (в гостях відзначився Колюшенко, а в дома – Киринський).

Загалом у чемпіонатах та розіграшах Кубків в радянський період хмельничани зустрічались з командами Тернополя 44 рази: 14 перемог у хмельничан, 14 – у тернополян, ще 16 матчів завершилось внічию, різниця м’ячів 44:46.

В період незалежності України хмельничани з тернопільською «Нивою» зустрічались 22 рази й тут на разі показники не на нашу користь: 6 перемог у нас, 12 – у «Ниви», ще 4 завершились внічию, різниця м’ячів 23:31.

Весь перелік матчів суперників до Вашої уваги:

Крім того, доля багатьох гравців та тренерів пов’язана з командами Тернополя та Хмельницького. Наведемо кілька відомих прізвищ, які свого часу працювали в командах обох міст: Михайло Завальнюк, Віктор Муравський, Леонід Іщук, Леонід Пасемчук, Володимир Козеренко, Володимир Онисько, Едуард Валенко, Михайло Дунець, Петро Прядун, Ігор Біскуп, Роман Мацюпа, Аркадій Баталов, Олександр Бабій, Володимир Бордюг, Андрій Кирлик, Ігор Кондак, Ігор Панкратьєв, Ігор Ядлось, Юрій Нікітенко…